Досліджено питання щодо розв'язання проблеми екологічного виховання у позашкільних навчальних закладах. Визначено пріоритетні завдання та напрями діяльності закладів еколого-натуралістичного профілю. Обгрунтовано конкретні шляхи розв'язання проблем, які мають вирішити позашкільні навчальні заклади, що є складовою системи безперервної освіти та виконують запобігально-прогностичну функцію у цілісному підході до виховання особистості.

Висвітлено окремі вікові періоди становлення національної самосвідомості. Розглянуто фактори, що впливають на вироблення основних орієнтирів особистості. За результатами проведеної практичної роботи визначено умови, необхідні для виховання національної самосвідомості у підлітків у позашкільних навчальних закладах. Проаналізовано невирішені питання у його здійсненні. Описано розроблену орієнтовну програму для позашкільних навчальних закладів за тематикою, спрямованою на формування національної самосвідомості. За результатами апробації розробленої програми у навчально-виховному процесі такого закладу зроблено висновок про підвищення в учнів рівня національної самосвідомості в експериментальній групі у порівнянні з контрольною.

Проаналізовано методологічні підходи щодо морально-духовного виховання та розвитку підростаючої особистості. Запропоновано виховні інваріанти, тобто усталені закономірності, на підставі яких педагог зможе науково обгрунтовано вибудувати свій виховний вплив на дитину, а саме: формування у суб'єкта здібності та бажання усвідомлювати себе як особистість, культивування цінності іншої людини, досвіду свободи особистості приймати рішення, формування образу "хорошого іншого", використання "ефекту генерації" та ефекту присутності у виховному процесі. Акцентовано увагу на важливості застосування зазначеної системи наукових положень, що робить процес виховання більш прогнозованим, розвивально ефективним.

Визначено суть понять "творчість", "виховання", "творча особистість". Науково обгрунтовано організаційно-педагогічні умови виховання творчої особистості учнів у позашкільних навчальних закладах художньо-естетичного профілю, а саме: наукове обгрунтування методів педагогічного керівництва творчим розвитком особистості, надання дитині свободи вибору та самовираження, усвідомлення нею своєї самоцінності, формування в учнів потреби та здібностей до подальшого саморозвитку як особистості, творчі якості й естетична культура особистості педагога, створення естетичної обстановки, створення творчої атмосфери, формування в учнів внутрішньої мотивації та потреби до творчої діяльності, урахування вікових особливостей учнів, впровадження особистісно орієнтованого підходу. Окреслено напрями подальшого дослідження проблеми.

Проаналізовано вітчизняну практику діяльності мережі закладів позашкільної освіти, літературні джерела та нормативно-правові акти її державного регулювання. Значну увагу приділено Закону України "Про позашкільну освіту", "Програмі розвитку позашкільних навчальних закладів на 2002 - 2008 рр." та Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні". Розглянуто проблеми вдосконалення порядку фінансування закладів позашкільної освіти, матеріально-технічного та кадрового забезпечення, нормативно-правового та науково-методичного супроводу. Акцентовано увагу на важливості підготовки аналітичних матеріалів щодо об'єктивного стану позашкільної освіти з метою розробки та затвердження регіональних програм розвитку мережі навчальних закладів цієї освіти. Наведено рекомендації щодо системного реформування державного регулювання позашкільної освіти з метою збереження її потенціалу та пріоритетних напрямів діяльності.

Висвітлено враження від поїздки до Закарпаття представників Дніпропетровського екологічного центру з метою участі у конгрес-турі "Педагогам і юннатам про Карпати" та у роботі десятої ювілейної зміни екологічного наметового табору "Ойкос". Значну увагу приділено перебуванню делегації у містах Львові, Ужгороді, Мукачеві, Хусті, Рахові, відвідуванню Ужгородського обласного краєзнавчого музею, Закарпатського музею народної архітектури та побуту, стародавнього Невицького замку, найбільшого гірського озера України Синевир, перебуванню на гостинній базі Карпатського біосферного заповідника, сходженню на Говерлу - найвищу гірську вершину Українських Карпат. Розглянуто спілкування з природою України як один з важливих аспектів екологічного, патріотичного, національного виховання підростаючого покоління.

Розглянуто досвід практичної діяльності Сумського територіального відділення Малої академії наук України у формуванні та розвитку творчої активності та креативної культури обдарованої учнівської молоді засобами навчально-творчої та пошуково-дослідницької діяльності. Окреслено основні завдання стосовно забезпечення дієвої соціально-педагогічної моделі територіального відділення й охарактеризовано організаційно-технологічні умови, напрями та форми його освітньо-розвивальної діяльності. Визначено основні критерії оцінювання ефективності діяльності МАН як функціонального комплексу для розвитку креативних та інноваційних здібностей учнівської молоді. Висвітлено актуальні питання щодо поліпшення системи роботи МАН України та використання у її діяльності прогресивних європейських методик.

Розглянуто проблему гармонійного поєднання національного виховання та формування світоглядної свідомості особистості з роботою, що проводиться для її творчого розвитку та здійснюється засобами пошуково-дослідницької діяльності туристсько-краєзнавчого спрямування. Проаналізовано зміст навчально-виховних програм, за якими працюють педагоги позашкільних навчальних закладів Сумщини. Охарактеризовано рівні, а саме: початковий (ознайомчий), основний (пошуково-дослідницький) та вищий (науково-дослідницький) в організації пошукової та навчально-дослідницької роботи вихованців. Висвітлено можливості її використання у національному вихованні школярів. Розкрито різноманітні форми організаційно-масової роботи, на якій базується навчально-творча та пошукова діяльність учнів. Значну увагу приділено діяльності територіального відділення освітньо-виховної системи "Мала академія наук України" (МАН). Відзначено запровадження психолого-педагогічного супроводу навчально-виховної та організаційно-масової роботи з відпрацюванням методик діагностики креативного потенціалу учнів.

Розглянуто педагогічні ідеї Софії Русової щодо позашкільної освіти, яка формує, за висловом педагога, у дитини ширший погляд, ніж школа, відповідає реаліям життя та дає їй змогу краще та швидше до нього адаптуватися. Розглянуто погляди С.Русової на роль дитячих і молодіжних організацій, клубів у моральному та національному вихованні підростаючого покоління, діяльності яких, наголошувала вона, потрібно давати відповідний напрямок, здійснювати педагогічний супровід. Акцентовано увагу на постановку С.Русовою питання про створення безперервного національного виховання, завершальною ланкою в якому повинна бути позашкільна освіта дітей і дорослого населення. Здійснено огляд основних напрямів розвитку позашкільної освіти на сучасному етапі як реалізацію педагогічних ідей С.Русової за нових історичних умов.

Проаналізовано досвід зарубіжних країн з питань побудови системи позашкільної освіти та виховання. Досліджено зміст, структуру, особливості організації та завдання системи неформальної освіти (еквівалент позашкільної освіти) за кордоном. Розглянуто відмінності термінології неформальної освіти в зарубіжних країнах і позашкільної в Україні. Наведено порівняльну таблицю моделей формальної та неформальної освіти в США та деяких розвинених країнах і визначено, що головною відмінністю цих форм освіти є навчальний план. Узагальнено досвід організації системи неформальної (позашкільної) освіти за кордоном, яка диференціюється за призначенням (для дорослих і для дітей та молоді) та за рівнями (макрорівнем, мезорівнем і мікрорівнем для дорослих).

Обгрунтовано необхідність особистісно орієнтованого підходу до організації педагогічного процесу виховання активної взаємодії дитини з навколишнім середовищем. Розкрито зміст найважливіших категорій позашкільної педагогіки у контексті тенденцій суспільного розвитку та досягнень педагогічної науки. За результатами проведених теоретико-методологічних досліджень визначено принципові завдання педагогів позашкільних навчальних закладів у впровадженні особистісно-орієнтованого педагогічного процесу гармонійного розвитку дітей.

Висвітлено теоретичний аспект компетентнісного підходу у позашкільній освіті. Розглянуто зміст основних компетентностей: пізнавальної, практичної, творчої та соціальної. Розкрито два напрями практичної реалізації даного підходу, а саме: через зміст освіти та методику позашкільної освіти. Значну увагу приділено напрямку позашкільної освіти - науково-технічному. Охарактеризовано структуру цього напряму за профілями навчання. У вигляді таблиці наведено зміст позашкільної освіти науково-технічного напряму на підставі компетентнісного підходу за профілями навчання, одержаний за результатами експериментальних досліджень.

Проаналізовано зміст форми та методи організації позашкільної роботи в Україні у період 1917 - 2007 рр. Визначено й охарактеризовано основні етапи розвитку позашкільної роботи в Україні у зазначений період. На під ставі результатів теоретичного дослідження зроблено висновок, що на кожному з етапів розвитку позашкільної освіти в Україні, незважаючи на певні відмінності форм і методів її організації, у навчально-виховній діяльності значна увага приділялась проблемі соціальної адаптації дітей і учнівської молоді.

Розглянуто заснування українською громадою в Канаді на початку XX ст. національної системи освіти та виховання, до якої входили різні школи (безконфесійні та парафіяльні), курси українознавства (вечірні та вакаційні) та позашкільні освітньо-виховні заклади - бурси, інститути. Значну увагу приділено аспектам заснування та подальшої діяльності українських бурс ім. А.Коцка, ім. митрополита Андрія Шептицького та ім. Петра Могили. Розглянуто вимоги, які ставилися до вихованців у цих бурсах, уклад життя, що привчав до самостійності, формував працьовитість, наполегливість. Висвітлено відомості про створення зазначених освітньо-виховних закладів, а також щодо сприяння активізації української спільності у збереженні традиційних, роками перевірених засобів освітньо-виховної роботи зі зміненими, відповідно до нових умов, формами та незмінною метою національно-культурного виховання канадських українців.

Розглянуто формування творчої особистості дитини засобами позашкільної освіти та виховання. Висвітлено досвід Центру позашкільної роботи Святошинського району м.Києва щодо навчання та виховання творчо обдарованих дітей. Досліджено діяльність Школи розвитку творчих здібностей "Малюк" і "АБВГДЕЙКА", педагоги якої у своїй роботі враховують фактори мікросередовища, що мають формувальний вплив на креативність. Окреслено характерні риси творчої особистості, які необхідно знати батькам та враховувати у своїй роботі соціальним педагогам. Надано рекомендації щодо співпраці з творчо активними дітьми.

Висвітлено екскурс в історію розвитку та становлення позашкільної освіти в Україні. Виділено чотири основні педагогічні функції, що реалізувались до 1991 р. Охарактеризовано зміни в системі на сучасному етапі, коли почалося перетворення позашкільних закладів у заклади позашкільної освіти, що виконують функції додаткової освіти. Обгрунтовано важливість позашкільної освіти як необхідного компонента загальної. Значну увагу приділено інноваційному досвіду діяльності позашкільного закладу нової формації - Рівненського міського палацу дітей і молоді, в якому протягом 15-ти років реалізується авторська Концепція навчання та виховання дітей і молоді. Розкрито суть створеної адаптивної моделі позашкільного закладу, який за цільовими характеристиками є конкурентоспроможним у наданні освітніх послуг. Розглянуто проблеми повернення державного фінансування закладів позашкільної освіти, визначення статусу педагогічного працівника даного закладу з відповідною оплатою праці. З урахуванням існуючого негативного досвіду знищення позашкільної освіти в країнах Центральної та Західної Європи, де процес її реанімації є неможливим, висловлено сподівання на активне реформування галузі в Україні з метою її збереження та розвитку.

Досліджено особливості навчально-виховного процесу у позашкільних навчальних закладах туристсько-краєзнавчого профілю. Розглянуто систему світоглядних орієнтацій та їх вплив на формування гуманістичних цінностей підлітків. Зазначено, що ціннісний образ є результатом взаємозумовлених компонентів: раціонального й емоційно-вольового. За результатами апробації розробленої програми у навчально-виховному процесі даного закладу зроблено висновок про підвищення рівня національної свідомості в експериментальній групі у порівнянні з контрольними.

З'ясовано специфіку проблем виховання творчої особистості у позашкільному закладі, пріоритетною формою якого є МАН України. Висвітлено науково-методичне забезпечення виховання творчої активності учнів засобами науково-дослідної діяльності. Наголошено на спрямованості виховної діяльності МАН на плекання лідера як майбутнього організатора науки, техніки, культури. Розглянуто фактори, що стимулюють ефективність науково-дослідницької роботи учнів. Розкрито зміст форм пошуку, розвитку та підтримки обдарованої молоді, здатної до наукової творчості.

Проаналізовано діяльність позашкільних навчальних закладів як центрів розвитку особистості. Висвітлено методологічні аспекти позашкільного навчання, що компенсують недоліки та протиріччя навчально-виховної діяльності шкільної освіти. Розглянуто умови формування творчої спрямованості особистості та класифіковано види діяльності школярів у їх реалізації. Наведено схему, що визначає структуру напрямів предмета учнівського дослідження, спрямованого на підвищення ефективності застосування здобутих знань на практиці. Охарактеризовано рівні взаємозалежностей між зростанням ступеня самостійної навчальної та практичної діяльності учнів і зменшенням педагогічної допомоги у її здійсненні. Відзначено, що суть діяльності позашкільного навчально-виховного закладу є творчим процесом. Визначено рівні його реалізації у соціокультурному середовищі: феноменологічний (на початковому етапі включення учнів у творче вирішення проблем), аналітико-синтетичний (базовий для розвитку творчої самостійності школярів), прогностичний (створення прогностичних моделей майбутнього щодо досліджених процесів).

Визначено протиріччя підліткового віку - одного з найважливіших етапів життя людини, коли закладаються основи моральності. Розкрито шляхи формування толерантності у старших підлітків у позакласній роботі. Описано методику розробленої програми поетапного навчання толерантності та психолого-педагогічні засоби її реалізації. Доведено, що найефективнішими у виховному процесі з підлітками щодо формування толерантної поведінки є інтерактивні форми.